• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Виховна робота
• Виховний простір школи

Виховний простір школи – інтегрований чинник впливу на формування компетеностей особистості

В усі часи й епохи, в усіх цивілізованих країнах суспільство і школа ставили перед собою завдання виховувати громадянина – людину з певним набором прав і обов’язків, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, традицій своїх співвітчизників. Всі державні й суспільні інститути, конституції, мораль, право, ідеологія таких країн спрямовані на виховання громадян. Свідомістю громадян сильна країна – економічно, політично, морально. Сьогодні, як ніколи, суспільству потрібна нова школа, - з новою філософією виховання, новою педагогікою, новим змістом, новими стосунками, - школа, яка може виховати щасливу людину, розвинену особистість.

Завдання сучасної школи не просто дати учневі багаж знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентним, тобто здатним самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовим брати на себе відповідальність; бути активним у суспільному житті; таким, що поважає чужу історію та культуру. Усе це потребує переорієнтації навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня.

Тому робота навчального закладу спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, на: «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти).

На сучасному етапі розвитку держава приділяє увагу роботі, спрямованій на відродження і перебудову національної системи освіти, як найважливішої ланки у вихованні своїх свідомих громадян. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини. Бути компетентним — означає уміти мобілізувати у певній ситуації отримані знання і досвід. Англійський учений Дж. Равен у книзі «Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация » (1984) дає таке визначення: «Компетентність — це специфічна здатність, необхідна для ефективного виконання конкретної дії у певній галузі, яка містить вузькоспеціальні знання, уміння, способи мислення, а також відповідальність за свої дії». Наприклад, бути компетентним спеціалістом означає мати набір специфічних компетентностей різного рівня.

Учені, які досліджували це поняття (В. А . Кальней, Дж. Равен, І. Тараненко, М. О . Холодна, С. Е. Шипов та інші) зазначають, що поняття компетентності не зводиться ані до знань, ані до вмінь, ані до навичок. Компетентність можна розглядати як можливість установлення зв’язку між знаннями й ситуацією або, у більш широкому розумінні, як здатність знайти, з’ясувати процедуру, що допомагає розв’язати дану проблему.

Рада Європи визначила п’ять основних груп ключових компетентностей, які школа має сформувати в учнів:

Ø соціальні — пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними у прийнятті рішень, суспільному житті, врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства;

Ø полікультурні — стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

Ø інформаційні — зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві та передбачають опанування інформаційних технологій, умінь здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

Ø компетентності саморозвитку та самоосвіти —пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

Ø компетентності, реалізовані прагненням і здатністю до раціональної продуктивної, творчоїдіяльності.

Ці п’ять груп увійшли до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти як стратегічна мета загальноосвітньої середньої школи.

Природа компетентностей становить органічну єдність лише із цінностями людини, тобто за умов глибокої особистісної зацікавленості у певному виді діяльності (В. Кальней, Дж. Равен). Отже, цінність є підґрунтям будь-якої компетентності. Проаналізувавши природу компетентностей, Дж. Равен виділяє їх когнітивні, афективні, вольові якості та досвід, що тісно пов’язані з аспектами поведінки особистості. Отже, щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві компетентності, випускник української школи повинен мати такі якості, уміння:

Ø бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

Ø критично мислити;

Ø використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;

Ø генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

Ø володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

Ø уміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

Ø цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

Ø уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

Ø бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності;

Ø бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Цілеспрямоване формування суспільно необхідних якостей особистості зумовлює відповідну організацію виховного процесу, рівень якого безпосередньо визначається науково-теоретичним осмисленням умов управління ним.

Ефективність вирішення стратегічних завдань, пов’язаних з цілеспрямованим формуванням і розвитком молоді, знаходиться, таким чином, у безпосередній залежності від науково обґрунтованого підходу до включення у виховний процес потенційних можливостей сукупності умов і чинників соціального середовища як єдиного виховного простору.

У сучасній літературі (М.З.Ільчиков,А.Й.Капська, В.А.Караковський, Л.І.Новікова) виховний простірхарактеризується як соціально-педагогічне утворення, для якого наявними є системоутворюючі, складові, системопов’язуючі і системовизначаючі елементи. Як зазначають дослідники (Н.Л.Селі­ва­нова, О.І.Соколова), перетворення певного середовища у вихов­ний простір не тільки підвищує його виховний потенціал, й створює можливість більш ефективно керувати ним.

Отже, виховний простір – це чинник інтегрованого впливу на процес формування і розвиток особистості з метою забезпечення відчуття психологічного комфорту і сприятливих умов для самовизначення, саморозвитку і самореалізації. А виховний простір навчального закладу- це соціокультурне та педагогічне (освітнє) явище, яке утворює і утворюється взаємодією вчителів та вихованців у процесі залучення останніх до цінностей та смислів соціального життя, створення умов для виникнення і реалізації конструктивної соціальної й творчої їх активності.

Таким чином, виховний простір забезпечує більш високий ступінь координування взаємодії людини із соціокультурним і природним її оточенням. За таких умов механізмом створення виховного простору є „співбуття” дітей і дорослих у спільній діяльності. О. Захаренко підкреслював, що «система виховної роботи базується на ланцюжку щорічних задумів, якими захоплюються і діти, і вчителі, і батьки...». Ця система характеризується такими інтегративними якостями, як гуманістичне ставлення і внутрішня культура. (Додаток 1).

Виховання — це складна і багато в чому не визначена система, тісно пов’язана із суспільством та його реаліями. (Додакток 2). А нинішні реалії вимагають переходу від пріоритетної цінності знань до пріоритетності індивідуального досвіду дитини, до пошуку шляхів формування її життєвої компетентності. Особистісно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості.

У Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів школі впродовж багатьох років склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу. (Додаток 3) Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальному закладі, в нашій школі пріоритетом є творчий розвиток і саморозвиток учнів на базі особистісного підходу. Адже особистісно орієнтована модель виховної роботи ставить у центр особистість дитини, а педагог, вивчаючи індивідуальні та соціологічні особливості вихованця, його родини, здійснює в процесі співпраці комплексний виховний вплив, спрямований на виховні завдання школи і відповідно на виховні завдання на державному рівні. (Додаток 4)

Як сказав В.О. Сухомлинський, «дитячий колектив лише тоді стає виховною силою, коли він возвеличує кожну людину, стверджує в кожнім почуття власної гідності, поваги до самого себе». Головна мета виховного процесу в Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів – виховання і розвиток духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, готової до творчої діяльності, моральної поведінки.

Педколектив школи намагається будувати свою роботу так аби не втратити традицій школи, не приземлити політ таланту своїх вихованців і не позбавити творчості дитячу особистість. Вчителі прагнуть розвивати в дитині індивідуальне, самобутнє, спираючись на її природу, а також прикладають всіх зусиль, щоб не втратити здібностей дитини. Цьому сприяє демократизація всього навчально-виховного процесу, яка пронизує усі сфери шкільного життя. У школі створено всі умови, щоб кожна дитина змогла знайти справу до душі, розкрити та реалізувати свої потенційні можливості.

Вся виховна робота в нашій школі здійснюється за такими видами діяльності: виховна діяльність адміністрації, робота класних керівників, робота вчителів. Діяльність адміністрації визначає організаційні, контролюючі, методичні та координуючі функції. У своїй роботі ми створюємо умови для підтримки життєдіяльності системи виховання, цілісності виховного процесу в школі, систематично проводиться контроль усіх ланок виховного процесу залежно від посадових обов’язків, здійснюється методична робота з класними керівниками та координується взаємодія школи, сім’ї, громадськості. Робота класних керівників полягає у створенні умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять: гурткова робота та робота за інтересами, вивчення умов життя учнів, визначення кола спілкування учня в школі та поза нею, взаємини з батьками, проведення виховних бесід, годин спілкування та інших виховних заходів тощо. Що ж стосовно діяльності вчителів у виховному процесі, то їх завдання полягає в тому, щоб забезпечувати виховання учнів під час уроків, занять в гуртках, під час предметних тижнів. Система виховної роботи Кумарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів спрямована на те, щоб допомогти дитині визначитися не лише ким бути, а головне – як жити, як влаштовувати свій індивідуальний спосіб життя, вибрати режим інтелектуального, емоційного навантаження. Саме це сприяє виробленню в учнів почуття господаря своєї школи, виробляє вміння співпрацювати на принципах партнерства, демократизму. Тому в основу діяльності педагогічного та учнівського колективів школи покладено ідею визначного педагога А.С.Макаренка про єдиний колектив дітей і вчителів, який об’єднаний загальною метою – створення умов для реалізації творчого потенціалу особистості. Успіх виховного процесу залежить від відносин між учителем і учнем, які мають розвиватися на основі співробітництва і ділового партнерства.

Сьогодні визначальним для нас, педагогів, є загальнодержавні завдання: це в першу чергу виховання свідомого громадянина і патріота України, господаря на власній землі, створення всіх умов для його національного виховання, які спрямовані на формування ціннісних ставлень ( за програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»):

• ціннісне ставлення до себе

o Формування основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості;

o Усвідомлення основних засад «Я – концепції» особистості;

o Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості;

o Сформованість життєвих компетенцій, активної життєвої позиції

• ціннісне ставлення до особистості до сім’ї, родини, людей

o Сформованість основ національних та загальнолюдських цінностей;

o Усвідомлення цінностей соціального спілкування;

o Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей;

o Сформованість соціально-комунікативних компетенцій

• ціннісне ставлення до праці

o Сформованість понять та уявлень про важливість праці в житті людини;

o Сформованість потреби в праці;

o Сформованість поняття професійного самовизначення;

o Сформованість готовності до творчої праці

• ціннісне ставлення до природи

o Сформованість понять та уявлень про довкілля;

o Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв’язок стану довкілля та здоров’я людей;

o Сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств;

o Сформованість екологічної культури особистості

• ціннісне ставлення до культури , мистецтва

o Сформованість естетичних почуттів, уявлень і знань про прекрасне в житті і мистецтві;

o Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності;

o Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості;

o Сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей, створених світовою культурою, цінностей інформаційної культури

• ціннісне ставлення до суспільства і держави

o Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу;

o Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини;

o Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу;

o Сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України

Формування патріотичних почуттів означає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави. Саме з метою формування в учнів почуття патріотизму, розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України в школі реалізуються певні технології щодо розвитку творчих інтересів учнівської молоді до пошукової, краєзнавчої, науково дослідницької роботи.

Під час реалізації історико-географічної експедиції «Історія сіл і міст України» (2013р.) був створений експедиційний загін з учнів школи. Результатом роботи загону став проект «Село Кумарі: із минулого до сьогодення», в якому учні вивчили та описали історію рідного села Кумарі та розробили туристично-краєзнавчий маршрут екскурсії .

Не змогли залишитися учні нашої школи осторонь проекту «Ланцюг поколінь» (2013 р.). За результатами пошукової роботи ученицями 11 класу Омельчук С. та Слободянік А. було створено документальний фільм про династію родини Слободяніків, бойові подвиги братів під час Великої Вітчизняної війни та розроблена брошура «Шляхами подвигу і слави», в якій зібрані спогади ветеранів війни – жителів с.Кумарі.

Учні школи гідно оцінили значення даного проекту. «Завдяки проекту «Ланцюг поколінь » ми усвідомили, що покоління – це ланка, ступінь, коліно в ланцюзі походження від спільного предка. А як гідні нащадки ми не маємо права не знати свого «євшан-зілля». Не маємо права позбутися пам’яті і вдячності» (учень 8 кл. Голімбієвський О.).

У життя сучасної школи все ширше входить літературне краєзнавство. Звернення до краєзнавчого матеріалу відкриває широкі можливості для розвитку кругозору учнів, виховання любові до рідного краю, формує їх читацькі інтереси, сприяє глибокому ознайомленню з сучасним літературним процесом.

У 2009 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена видатному земляку - поету, прозаїку, режисеру, кіносценаристу, тала­новитому актору Миколі Степановичу Вінграновському.

Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції

Колективом школи був створений нарис, присвячений світлій пам'яті лауреата Шевченківської премії, письменника-земляка М.С.Вінграновського, розроблені та проведені виховні заходи та уроки літератури по його творчості.

У нашій школі доброю традицією стали літературні зустрічі з письменниками-земляками Андрієм Ярмульським, Ларисою Лисогурською, Олексою Різниченком та ін.

Істинне багатство будь-якого народу в його культурній спадщині, яка викристалізовується з відповідних традицій та звичаїв. Відродження і поширення народних звичаїв і традицій сприяє національному, духовному розвитку особистості учнів, формує в них національну свідомість, почуття любові до рідної землі, свого народу і ,звичайно ж, виховує громадянина-патріота української держави. Творчий проект «Народні обряди – засобами театралізованих свят» покликаний виховувати в учнів любов до народних обрядів, свят, які є справжньою невичерпною скарбницею мудрості нашого народу. Єдність національного і загальнолюдського формує національну свідомість, прищеплює шанобливе ставлення до української культурної спадщини.

Для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення. Великого значення у світлі цього набувають правове виховання і правова освіта. Без глибоких знань прав, свобод, чинного законодавства еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається. Підвищення рівня правових знань у населення України, його правосвідомості та правової культури можливі лише за умови повсякденного, професійно організованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його форм, у тому числі й за допомогою науково обґрунтованої юридичної літератури та нових технологій організації діяльності.

Морально-правове виховання формує правову культуру, прищеплює і розвиває моральні почуття, переконання і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, адже воно має на меті сформувати в учнів розуміння загальнолюдської і народної моралі, потребу у формуванні морально-вольових якостей, рис характеру, готовності до морального самовиховання. Правове виховання в Кумарівській ЗОШ І-ІІІ ступеня здійснюється на основі Конституції України, Національної Програми правової освіти населення України та річного плану роботи школи.

Здійснювати правове виховання, сприяти йому повинен кожен педагог. Основним фахівцем, звичайно, є вчитель правознавства та історії, саме він є керівником шкільного правового центру. Консультантом-координатором з питань правового виховання є заступник директора з виховної роботи.

На початку навчального року планується робота школи з правового виховання; робота з учнями, схильними до правопорушень; робота групи оперативного реагування та інша правовиховна робота.

Правове виховання учнів має два взаємозв’язаних аспекти. З одного боку, воно спрямоване на необхідність дотримуватись правил поведінки в школі, суспільних місцях, за місцем проживання. З іншого боку дає учням перспективу на майбутнє, навчає поважати закон. Ось чому для них звертається увага на ті норми та розділи права, які захищають їх права та законні інтереси: норми сімейного, трудового, житлового, громадського права, тобто на ті питання, з якими вони зустрінуться за стінами школи. Наприклад, вже п’ять років підряд у вересні вся школа живе в очікуванні виборів активу учнівського самоврядування. Провести можна банально, звично, просто. Ми пішли іншим шляхом – своєрідна гра у вибори до шкільної «верховної ради» - реалізація проекту «Вибори учнівського парламенту».Організовуючи вибори в стінах школи, підлітки отримують не тільки можливість втілювати власні думки та ідеї, але й формують важливі уміння, що допоможуть у майбутньому активно включитися в усі життєві процеси.

Однією з умов успішної реалізації Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» є участь органів учнівського самоврядування в діяльності виховної системи школи. Оскільки, наш час потребує лідерів нової формації - людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, у школі створено організацію учнівського самоврядування «Веселка» – добровільну організацію учнів навчального закладу, яка забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами в інтересах учнів навчального закладу. (Додаток5)

До шкільного парламенту обираються творчі, здібні, ініціативні учні, які користуються авторитетом серед своїх однолітків. Діяльність парламенту різноманітна і насичена. У центрі його уваги кожна ділянка роботи: чи то олімпіади, предметні тижні, родинні свята, чи то спортивні змагання, туристичні походи чи інші виховні заходи, які проводяться за участі членів самоврядування. (Додаток 6 ) Головне, що до всіх справ залучається все більше учнів і це дає їм змогу виявити свою позицію, свій талант у конкретному ділі і, звичайно ж, формує почуття відповідальності за доручену справу. Наші школярі потребують практичних навичок управлінської діяльності, вміння самостійно вирішувати більшість питань їхнього колективного життя.

Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді є одним із складових річного плану виховної роботи. Даному напрямку роботи у виховному плані був присвячений тематичний період «Пам'ять про подвиг живе у серцях», протягом якого проведено уроки-пам’яті та уроки-мужності «Ми – нащадки перемоги», «Безсмертний подвиг українського народу», «Безсмертна весна Перемоги», «Солдатські долі», «Онуки та правнуки дідів-переможців», операції милосердя, конкурс малюнку «Хай буде мир на всій землі», зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, загальношкільна лінійка «Збережемо пам'ять про подвиг», мітинг-реквієм «Не згасити пам’яті вогонь».

Протягом року проведено виховні години, присвячені Дню Українського козацтва, загальношкільні тематичні лінійки; бесіди; тижні військово-патріотичної роботи, присвячені 70 річниці визволення України від фашистських загарбників та Дню захисника Вітчизни, в яких взяли участь всі учні школи; виховний захід з воїнами-афганцями «Афганістан – біль моєї душі»; операцію «Допоможи ветерану»; привітання ветеранів з Днем Збройних Сил України; учнівська конференція для учнів 10-11 класів «Захист Вітчизни, вшанування її державних символів – обов’язок громадян України»; зустріч учнів з воїнами АТО; диспути «Що означає бути патріотом України», «Чи потрібен я державі таким, яким я є сьогодні?»; дебати «Значення Б. Хмельницького в історії України».

Одним з напрямків роботи є здійснення благодійних акцій та операцій. Так, протягом року в рамках благодійної акції «Милосердя» волонтерським загоном «Соколята» проведено акцію «Допоможи ветерану» з метою надання допомоги людям похилого віку, інвалідам війни і праці.

Сьогодні велика українська родина проводжає своїх синів на захист країни, і кожен із нас може зробити свій вклад у збереження незалежності й територіальної цілісності нашої Держави.

Тож учні нашої школи із захопленням долучилися до всеукраїнської акції «Дитячий оберіг для воїна». Наші школярі з величезним натхненням та вірою виготовляли для українських солдат невеличкі подарунки-обереги.

Але на цьому ми не спиняємось. Сподіваємось, наш приклад надихне інших дітей на добрі справи. Адже це так легко: зроби оберіг для воїна своїми руками, напиши побажання солдату. І можливо, саме твоя турбота допоможе зберегти йому життя та повернутися додому живим і здоровим. Учні Кумарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів взяли участь в проекті "Оберіг для воїна», результатом якого стало відео звернення, розміщенe на платформі YouTube.

Проект «Оберіг для воїна»

На виконання Районної комплексної програми увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв воєн і політичних репресій та соціальної підтримки сімей загиблих і поранених учасників АТО проводились ряд заходів: зустрічі учнів школи з воїнами – земляками учасниками АТО, благодійні ярмарки з метою збору коштів для воїнів, виготовлялись обереги, учні писали листи воїнам, малювали малюнки. Учнівське самоврядування провело акцію «Писанка для воїна» (Додаток 7) Всі ці заходи сприяютьформуванню громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, вихованню громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини.

Зустрічі з воїнами АТО

Акція «Писанка для воїна»

Цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості. Виховуючи в учнів естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті. Значна кількість учнів школи охоплені гуртковою роботою.

Декоративно прикладна діяльність учнів у гуртках „У світі чарівних перлин”, „Вокальний”, „Народна іграшка” включає ознайомлення із специфікою декоративного мистецтва, його образним світом, виразністю предметних форм, використання елементів народної творчості. Діти середнього віку (5-7 класи) виготовляють обрядові народні ляльки, сувеніри, виготовляють квіти та дерева з бісеру, вишивають бісером та створюють інші оригінальні вироби. А учні старшого віку (9 – 11 класи) виготовляють вироби в нетрадиційних техніках: квілінг, модульне орігамі, декупаж…

Роботи наших учнів експонуються на районних виставках, беруть участь у різноманітних конкурсах району та області. Неодноразово учні школи здобували перемогу в обласній виставці-конкурсі декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Веселковий вернісаж» і були відзначені дипломами та подарунками.

Наші вихованці мають можливість розвивати свої творчі здібності в танцювальному колективі «Кумаряночка», у вокальному гуртку.

Найбільша цінність – це здоров’я людини. Мрія кожного з батьків – бачити свою дитину здоровою, гармонійно розвинутою . Педагогічний колектив школи прагне втілити цю мрію у дійсність. Досягти цього можна лише через утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості. Повноцінний фізичний розвиток особистості, формування її фізичних здібностей, зміцнення здоров’я, гармонія тіла і духу , людини і природи – основа фізичного виховання. У 2012 р. група учнів та вчителів виступила з молодіжною ініціативою «Парк для всіх» і виграла ґрант на суму 2750 грн. в рамках проекту «Молоді футбольні волонтери». Цей проект був створений за сприяння Державної служби у справах молоді та спорту України, Федерації футболу України (ФФУ), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), програми Волонтери ООН (ВООН), Фундації сприяння громадянської активності.

Основними цілями проекту були:

1. Залучення громади до облаштування парку спорту та відпочинку в с.Кумарі з метою створення сприятливих умов в громаді .

2. Забезпечення охорони довкілля.

3. Пропаганда здорового способу життя.

4. Активізація молоді та сприяння волонтерському руху.

У 2013 р. учасники проекту були залучені до навчань –тренінгів «Школа лідерів».

Крім того, учні школи у 2013 р. долучилися до проекту «FairPlay – Чесна Гра», мета якого – розвиток життєвих навичок молоді та запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу за допомогою рухливих ігор з елементами футболу. Привабливість та популярність футболу робить його одним із найефективніших інструментів виховання дітей та молоді, що надає можливість закріпити позитивні соціальні цінності та розвинути навички здорового способу життя, спортивної поведінки, самоповаги, відповідальності тощо. Виховна програма «FairPlay – Чесна Гра» передбачає роботу з учнями шляхом поєднання рухливих ігор з обговоренням питань, що стосуються здоров’я, життєвих навичок, корисних та шкідливих звичок, соціально небезпечних захворювань та їхнього впливу на життя людини.

Результатом застосування програми є сформоване відповідальне ставлення учнівської молоді до власного здоров’я, а також вмотивована зміна поведінки з ризикованої на більш безпечну.

У рамках проекту GIZ тренер Слободянік В.Б. та учасники проекту отримали футбольний інвентар (м’ячі ) та екіпірування (спортивну форму).

Сьогодні працюємо над проектом «Здорова дитина – майбутнє України» , який передбачає заходи, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я, розвивають фізичні якості учнів, забезпечують набуття необхідних знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури і спорту. У школі систематично проводяться тижні спорту і туризму, під час яких члени ШП організовують і проводять цікаві спортивні заходи. Щорічно проводяться змагання з легкої атлетики, спортивні ігри «Старти надій», «Малі Олімпійські Ігри», «День здоров’я», військово-патріотичні свята «Ну-мо хлопці!», «Козацькі розваги». Ми пишаємося спортивними успіхами нашого учня Ставратія Артура, який брав участь у міжнародних змаганнях з боксу і був нагороджений дипломами І і ІІ ступеня. Шкільна команда з тенісу неодноразово займала почесні місця в районних спортивних змаганнях.

Розвиток і формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря неможливе без трудового виховання, яке у системі безперервного виховання займає одне із чільних місць, доповнює всі напрями національного виховання, включає дітей в спільну побутову та господарську діяльність, розвиває в них риси творчої працелюбної особистості, формує почуття власності та навичок господарювання. Цьому сприяють і щорічні заходи, які проводяться в школі, – це акції «Довкілля», «Школа – наш дім і ми в ньому господарі», «Де живемо, там порядок наведемо» та ін. Вже другий рік поспіль учні нашої школи є учасниками акцій «Посади калину – збережи Україну» (2014р.), «Приєднайся до Дня довкілля – посади вишню – окрасу рідної землі» (2015 р.).

Основою держави є родина. Родина. рід, родовід, народ - такий шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості. Родинне виховання – це природна і постійно діюча ланка виховання, що обумовлює розвиток людини на всіх стадіях її життя. Тому у своїй виховній діяльності спираємось саме на сім’ю. Заходи, які проводяться за напрямом ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей, підвищують психолого-педагогічну культуру сімей наших учнів, активно впливають на взаємини між їх членами. Останнім часом великої ваги набули «Батьківські вечори» в школі, які є ефективною формою роботи з батьками. Головною метою проведення таких заходів є організація взаємодії батьків та класних керівників в профілактичній діяльності. Цілі, які ставлять перед собою педагоги полягають не тільки в необхідності донести інформацію до батьків, але і застосувати її при формуванні практичних навичок, використовуючи інтерактивні методи роботи. Також під час цих вечорів практикується проведення анкетування, тестування, тренінгів, психологічних вправ, рольових ігор, круглих столів, семінарів, конференцій.

Взаємодія школи, трудових колективів, підприємств, установ і організацій забезпечує підвищення відповідальності батьків за виховання дітей, створює умови для активної участі у вирішенні важливих суспільних, соціально-економічних, політичних і екологічних питань. На сьогодні маємо вже спільні здобутки і напрацювання в роботі за напрямом «Школа – сім’я - громадськість»:

- відвідування уроків членами батьківського комітету і батьками, Дні відкритих дверей, відкритих виховних заходів, загальношкільних свят;

- спільні збори, розширені засідання педагогічних рад за участю батьків дають можливість їм з перших рук отримати інформацію про навчально-виховний процес , висловити свої думки, побажання, зауваження;

- найважливіша турбота – харчування дітей. Будь-хто з батьків має змогу прийти і поцікавитися роботою працівників харчоблоку, якістю приготування їжі, терміном зберігання продуктів. При перевірці їдальні батьки ведуть опитування дітей стосовно смакових якостей страв;

- безпосередня участь батьків у шкільному житті своїх дітей, їх розвагах і відпочинку (конкурси, презентації, концерти, вистави, екскурсії, свята). Допомога у проведенні виховних заходів, спільне приготування костюмів, декорацій. Участь батьків у цих заходах – найкращий шлях до зближення з дітьми, розуміння і вивчення їх;

- не проходять поза увагою батьків і господарські клопоти. Допомога у проведенні ремонтних робіт класів і загальних приміщень, сприяння у проведенні суботників – все це часто лягає на плечі батьків, та вони розуміють, що це робиться для створення комфортних умов для їхніх дітей.

У системі виховної роботи важливе значення має діагностування рівня вихованості учнів. Діагностично-аналітичну діяльність в школі здійснюють класні керівники, класоводи та ЗВР. Щороку в школі проводиться анкетування батьків та класних керівників, яке відображає рівень вихованості учнів за такими якостями: дисциплінованість, чуйність, працьовитість, відповідальність. У цілому за результатами анкетування рівень вихованості можна визначити як достатній, хоча в деяких класних колективах – як високий.

Вищерозглянуті орієнтири виховання тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного, мають самостійне теоретико-методологічне значення. Разом з тим вони утворюють цілісну систему виховного потенціалу Кумарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Отже, вся виховна робота школи спрямована на формування рис громадянина України, які включають в себе національну свідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, інтелектуальну, фізичну, правову, трудову та екологічну культуру. Працюючи над реалізацією основних завдань і принципів виховання, прогнозуючи результати виховання, педагогічний колектив розробив творчу модель випускника Кумарівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. (Додаток 8)

Сучасний період розвитку Української держави вимагає докорінної перебудови процесу виховання молодого покоління. Державна національна програма «Освіта» визначила стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрями створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.

З вірою, надією, оптимізмом дивимось у майбутнє, сподіваємось, що вихованці Кумарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів досягнуть вершин світових стандартів у духовному і моральному вихованні.

У результаті створення дієвої виховної системи у Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів досягнуто:

1. Впровадження нових виховних моделей і технологій (проектні).

2. Систематичне проведення соціально-важливих творчих справ.

3. Встановлення зв’язків з позашкільними та культосвітніми закладами району, громадськими організаціями і трудовими колективами.

4. Високий рівень демократизації шкільного життя.

5. Налагодження зв’язку в трикутнику школа – сім’я – соціальне середовище.

6. Належний рівень педагогізації батьківської громадськості.

7. Духовне відродження особистості на основі загальнонаціональних цінностей і моралі.

1. Достатній рівень вихованості учнів школи.

Література

1.Врублевська М.О., Григораш В.В.. Настільна книга заступника директора з

виховної роботи. Харків «Основа» 2009. - 314 с.

2.Виховна робота в школі .журн №12.2006.- 30 с.

3. Виховна робота в школі. журн №1.2008.- 10 с.

4.Григораш В.В. Виховна система школи . Харків «Основа» 2005.- 12 с.

5.Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому

навчальному закладі. Суми «Антей» 2006.- 217с.

6. Завуч . журн. №9. 2012.- 24с.

7.Кириленко С.В. Книга класного керівника Харків «Торсінг плюс» 2006.-234 с.

8.Кириленко С.В. Книга заступника директора з виховної роботи Харків

«Торсінг плюс» 2006. – 225с.

9.Класний керівник усе для роботи. журн. спецвипуск №2.2013.- 20с.

10.Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи «Ранок» 2011.-140 с.

11.Кочанова Н.В. Організація виховної роботи Ранок «Веста» 2008.-150 с.

12. Позакласний час. журн. № 15-16. 2006.-61с.

13. Позакласний час. журн. № 2.2007.-53 с.

14. Позакласний час. журн. №8. 2008. – 60 с.

15.Романовська М.Б. Метод проектів у виховному процесі. Харків «Веста» 2007. -

160 с .

16.Сорока Т.І. Організація виховної роботи. Харків «Основа» 2005. – 30 с.

Коментарi